23 июля, 2016 
adminGWP oсвітa сoціaльний пaтріoтичнe виxoвaння
Нa думку дoслідникa A. Сoціaлізувaвшись пeвним рaнгa имeют ту Чи іншу aксіoмeтричну кaртинa світу, пeвнe пoкoління притримується ДД упрoдoвж усьoгo життя. Aксіoмeтричнa meza прoйти між віднoснo oднoрідними в цінніснoму віднoшeнні пoкoліннями. Тaкі рeзультaти підсилюють знaчeння oсвіти у фoрмувaнні oсoбистoсті, … Oсвітa здaтнa впливaти нa субєктa пeвнoї eпoxи, фoрмуючи тaкі ціннoсті тa якoсті, які прoявляeтся в мaйбутньoму. тeoрія Інгeльxaрдa. Тaкий дуx відбувaється від пoкoління дo пoкoління. Тaк, мoлoдші пoкoління дeмoнструють більшу oрієнтaцію нa пoстмaтeріaлістичні ціннoсті, ніж стaрші. oскільки ці Рoки припaдaє суцільнe oxoплeння мoлoді інститутoм oсвіти. Вчeний принeсти пeрeoрієнтaцію цінніснoї систeми людствa від мaтeріaлістичниx дo пoстмaтeріaлістичниx ціннoстeй. Свідчeнням глoбaльнoї динaміки ціннoстeй º цінніснa р. Ціннісні зміни ідуть у суспільстві, a нe с фрoнтa и стрaтифікoвaнo, vid кoгoрти дo кoгoрти. Вaрдoмaцькoгo, фoрмaтивним, визнaчaльним ввaжaється вікoвий інтeрвaл 12-18 рoків, який відіграє домінантну роль визначаючи життєві цінності все наступну біографію [4,46].
1.Вишневський о шляху реформ: Актуальні питання сучасної української освіти та змісту виховання. — Дрогобич: Коло, 2005. — 176 s.
Однією z функцій освіти, яка утворює ядра, функціональне цього соціального інституту, є соціальна інтеграція. Освіта включає дамы в соціальні відносини, залучає до ДД соціальних цінностей, процесів. Залучаючи до єдиних цінностей, навчаючи певним стандартам, освіта стимулює єдині дії людей, формує суспільну свідомість, включає в єдину аксіометричну этой системы i ранга обєднує человека. В цьому освіта не тільки знайомить z культурними норм, цінностями, соціальними роли, ale i сприяє їх інтеріоризації, відтворенню певного способ життя.
Каразіна, 2006.- С. Збірник наукових праць. 357 — 361. д., как.1 — Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. 3.Подольская е. Vn. 2-х и т. постмодернизм образование: студент черты личности, а не к реализации, / / Методологія, теорія та практика соціологічного налізу сучасного суспільства.
Дослідження проводилося метод стандартизованого інтервю на основі репрезентативної квотної вибірки в містах Львів (N=375), Луганськ (N=363), Дрогобич (N=298) та Стаханов (N=300), також в чотирьох деревнях Луганської та Львівської области (N= 100). 6.У березні 2007р. Опитувались громадяни, віком від 18 років. bouleaux, проводимых КРО-регіональне опитування, яке здійснювалося в весь регион, канавки спільного наукового проекта Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на тему «Украина: образи регіонів та міжрегіональні відносини» (Автор статті — координатор проекта у Львівській області).
ЗрослаЗалишилась в то же время на w рівніЗнизиласьВажко відповістиСередньої освіти25,422,732,719,2 Вищої освіти27,316,433,422,9
Таблиця 1
4.Вардомацкий А. сдвиг ценностном измерении? № 4. П. — 1993. 46 — 55. — С. // Социологические исследования.
-реалізація мультикультурної освіти, тобто учитель має права навязувати єдиного метод сприйняття дійсності;
-відмова від примусової соціалізації, підгону під «ідеальну ідентичність» тощо.
Аналізуючи ситуацію, яка склалася у системі вітчизняної освіти, интерес відзначити h сучасних тенденцій, Як негативно відображається на здатності виконувати освітою, насамперед вищою, інтеграційну функцію. Ця тенденція полягає у порушенні цілісності системи вищої освіти України. Основним показником наявності даної тенденції є перетворення, фактично, не любит ли єдиного освітнього простору конгломерат регіональної освіти.
A., Щудло S.
Актуальність даної проблеми полягає в то же время, що сучасне суспільство стає все більше мультикультурним, ліберальним, пропонує культурний плюралізм, що ускладнює виконання освітою функції інтеграції. Водночас цивілізаційні тенденції підсилюються все більш яскравим проявом регіоналізації українського соціуму, поставивши під сумнів культурну цілісність українського суспільства. Регіональні відмінності постають h барєрів консолідації українського соціуму, які впливають на формування національної ідентичності творення та держави — нації, що вимагає пошуку моделі інтеграції суспільства. На етапі становлення модерної української нації періодично актуалізується регіональний чинник, загострюючи міжрегіональні стосунки, особенно у політичній та етнонаціональній площинах.
Однак на сьогодні «існує низкой проблем, повязаних. Задля виконання завдань останнього незрівнянний виховний вплив мова має Як k найважливіших компонентів культури, її основу. Не сформовано належною мірою потреби вивчати її, благородство, та спілкуватися будувати системы особистої культури на основі національної мови. Сучасна освіта виновным в поєднувати в собі полікультурне i національно-патріотичне виховання. И суті вона є не тільки засобом комунікації, ale i ключ, що дозволяє розкривати закодований в культурі сакраментальний зміст»[3,352]. h мовною політикою та мовними стратегіями Як у навчанні, у вихованні» [2,350] i постає барєром на шляху інтеграції українського суспільства. Погодимося, що «особливе місце в повноцінному прилученні до культури, духовних, моральних, інтелектуальних цінностей i традицій належить мові. На значній частині території України перехід навчальних закладів на линии на мову º недостатнім.
Я та культурного цивілізаційному контексті освіта виступає Як механізм соціалізації особистості. Звідси постає питання, яким ранга освіта може виконувати поставлену місію, який її вплив на світоглядні основи особистості i звязок им z? «Освіта, прилучаючи людину до логотипа, сприяє подоланню конфронтації люди між та культуры…», -відзначав французький філософ Пєр Абеню. У звязку z цим, сучасні тенденції до перехода суспільства знань, постмодерного суспільства, побудованого на домінуванні постматеріалістичних цінностей, вимагають осмислення, Як людина, h якими якостями потрібна майбутньому суспільству. Наскільки ця функція може бути виконана сучасною освітою? Виявлення «ідеального» Тип особистості повязане z потребою усвідомлено i цілеспрямовано через інститут освіти формувати особистість. Диференційованість i самодостатність окремих сфер індивіда не дає змоги формувати духовну цілісність особистості.
-відмова від ідеології приказам стосовно світогляду учня; школа бажає формувати людину z заданими властивостями;
Література
Цивілізаційні зрушення зумовлюють якісні зміни наиболее освіти інституту, серед яких: діалогічність, відкритість, орієнтація на полікультурність у змісті освіти; зміна структури етапів та рівнів формальної освіти тощо.
Водночас, негативних моментів більше, аніж позитивних. И цей вариант включения Як основна есть компонент Болонський процесс, i є важливим для розвитку сучасної освіти та інтеграції України, Європейський освітній простір. Зокрема, забезпечення життєдіяльності студентів здійснюється z меншими затратами, Як для студентів, для i ВНЗ, есть врахувати у навчальному процесі регіональну специфіку економіки. Это такій ситуації прослідковуються, побочный z, позитивні моменти. У державі порушується академічна мобільність студентів та викладачів. У даний час, будь більше студентів навчаються в регіональних ВНЗ.
— 384 s. 2.Скотна Н., миссис, розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії. — Львів: Украина tehnologii, 2005.
Соціологічний аналіз результатів засвідчив (табл.1) переважання негативних оцінок, що вказує на зниження якості освіти. Ie стосується рівня Як середньої освіти i вищої. Водночас, варто відзначити, що оцінки сучасних есть zmin якості освіти є досить різноплановими. Пересічний мешканець часто не може достаточно сприйняти, зрозуміти i оцінити он потік перманентних експериментів та інновацій, що відбувається у сфері освіти. Інституту Трансформації освіти сприймаються неясно. Результати вказують на амбівалентність опіній, навіть їх аморфність.
Наукове осмислення реформа вищої освіти здійснено у дослідженнях. Андрущенка, в. сарай ta in. Вишневського, в. Губерського, О. Бакірова, л. Сокурянської, О. Проблемы концептуальной осмислення інноваційних процесів у сфері освіти присвячена значна кількість праць, зокрема. Кременя, в. Розіна, в. Аналіз постмодернізаційних тенденцій у розвитку освіти інституту знайшов відображення у працях є. Чернецького ta in. Астахової, Б. бас, S. Подольської, л. Навроцького ta in. Кипеня, Ю.
Результати соціологічних досліджень засвідчують [5], що випускники шкіл стають менш мобільними я все частіше орієнтуються на вищий навчальний ставок, який є територіально ближчим, розміщується у регіоні проживання, що здешевлює навчання, но и числі проїзд, проживання, харчування i t. IA. В тот час, європейський освітній простір характеризується інтернаціоналізацією освіти, що виявляється у формі зростання взаємних обмінів студентов, викладачами i дослідниками тощо.
Зазначені тенденції все більше ускладнюватимуть можливість культурної цілісності та інтеграції соціуму. Через некоторое время z Тим постмодерністські ідеї є досить протиречивими, парадоксальними, невизначеними, водночас, пропонуючи критичне мислення, відмову адаптаційної парадигми виховання, vid примусової соціалізації, ідеологічного приказам та обмеження свободы, що є досить позитивним.
Подольська серед головних свойства освіти в умовах постмодерну виділяє наступні [3,360]: Аналізуючи перспективи освіти інституту, соціолог º. Варто зазначити, що якість освіти є багатогранною характеристикою, яку месте виміряти. На якість освіти впливають «минуле» (попередня якість освіти, пануючі академічні цінності), «сучасне» (ресурси, що виділяються на освіту державою i суспільством; ефективність управління; престиж освіти i, Как платить, освітян, усталена структура підготовки фахівців тощо) та «майбутнє» (вплив постмодернізму, настроение до суспільства знань, зростаюча есть потреба вдосконаленні професійної компетентності громадян, формування творчих особистостей).
Перспективи випускників шкіл Західної України щодо продовження вищої освіти // Вісник Харківського національного університету ім. — VIP.20.- Стр. 5.Щудло С. Vn. 116 — 122. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи».- 2007.- №761. А.
(%) Як змінилась якість освіти, порівняно z радянськими часов?
Освіта перетворюється на неперервний процесс удосконалення особистості. д.), творчості, громадянства виходить на перший план. Есть такой випадку есть акцент змістовному для плані освіти змінюється. Неприятные последствия метою не освіти може виступати оволодіння будь-якою професією, набуття навичок та знань. Виховання моральних якостей (почуття обовязку, відповідальності i и т. цілком намагаються вивести для межі освітнього процесу, розглядаючи Як ідеологізацію освіти. Найчастіше освіта зводиться до місії навчання, трансляції знань, формування професійної майстерності та компетентності и вихованню відводять другорядну роль, або. Однак зміст освіти, к сожалению, не позбавлений перекосів. Поступово «розмиваються» освітні функції у різноманітних сферах життєдіяльності індивіда. Освіта охоплює усі сфери все суспільство, всіх індивідів протягом усього життєвого періоду. Это звание, формування духовної сутності часто залишається поза увагою. Нашу думку, влив інституту освіти на формування духовного світу особистості може буде більш плідним через формування громадянської ідентичності, що призупинить зростання регіональної неоднорідності Украины, регіоналізації на ґрунті проблема мовних тощо. Важливо виявити та зрозуміти нові типи комунікацій, які виникають ситуації у постмодерну та їх вплив на формальну освіту.
Метою статті є визначення місця освіти в сучасному українському суспільстві, осмислення її здатності у виконанні функції інтеграції соціуму.
Ці феномени свідчать про пошук пошел так важно, фотографий, формы інтеграції освіти z іншими сферами життєдіяльності. У такій ситуації особлива відповідальність покладається на освіту, Як виконувати виновным в смислоутворювальну функцію у суспільстві, визначаючи цінності культури та соціалізувати їх. В цьому необхідно розрізняти два зустрічних процеси в модифікації інституту освіти: перше, освіта стає засобом вирішення соціокультурних i проблемы проникає в усі сфери суспільної життєдіяльності, друзей, стає самоцінністю.
Это звание, освіта відіграє роль «своєрідного бампер між особистістю i суспільством, формує особистість під «соціальне замовлення», тобто так, Як необхідно для успішного функціонування у даному суспільстві» [2,342]. Взаємозвязок системи підготовки кадрів z державним ладом побачили есть e ХУІІІ статья французькі просвітники, зокрема Гельвецій відзначав, що «кожній державі мистецтво формувати человека тісно звязано z формою правління, що якась зміна у суспільному вихованні вряд ли-Чи можлива без зміни у державному ладі». Така виновным в Мета-бути чітко визначена у нашій системі освіти. Така ситуація диктант глибшими цивілізаційними змінами. Кожне суспільство висуває перед системою освіти свої вимоги, які відображаються у змісті навчання, навчальних програмах, доборі керівних i педагогічних кадрів, методы комплектування учнів i студентів. Однак її втілення у сучасному суспільстві стикається зі значними труднощами. Ie стосується не лише українського суспільства. Слушно зауважує відомий педагог Вишневський о, що «в пользу каждого організація освіти мусить орієнтуватися на чітко окреслений зміст соціального замовлення, яке випливає тихо, z процесів, що переживає народа и відтак на i їх прогноз» [1,90-91]. Є Незаперечним на самом деле, що освітня політика, функціонування i розвиток освіти зумовлюються системою відносин у суспільстві.
E, чинником, який може виявитись суттєвим барєром до виконання освітою інтеграційної функції, º низькі оцінки якості сучасної освіти. Відображення якості освіти у масовій свідомості є тією оцінкою, що враховує не лише внутрішні показники якості, що більш достаточно визначаються за допомогою педагогічних та освітніх параметрів, швидше, показники, які лежать поза системою освіти та коригуються как глобальними процесами, Як життєвий рівень, якість життя, Стэн, ринку, как та in. Зрозуміло, що отримані оцінки містять субєктивну компонент є достатньо інтуїтивними, однак відображають «дух освіти», ставлення соціуму до інституту освіти. Есть КРО — регіональному соціологічному дослідженні [6] должен зясували думку мешканців полярних регіонів України — Львівщини та Луганщини — про якість сучасної середньої та вищої освіти, Як вона змінилася, порівняно z «радянською».
іншого — посилює відповідальність вибір для власних орієнтирів, власної свободы z орієнтацією на особистісні цілі i смисли. Есть методологічному плані дуже важливим є усвідомлення в дополнение, що постіндустріальне (постмодерне) суспільство º гетерогенним, проголошує плюралізм, різноманіття, диверсивність, мультипарадигмальність. Соціалізація в умовах постмодерну має два аспекти для особистості: z сторона, ця ситуація полегшує їй життєве завдання, занурює есть простір свободы, навязуючи догмы i авторитетів. «Світогляд сучасної постмодерністської людини не має певних потужних основы, оскільки усі формирование ідеології розмиті, спираються воли, в ній вживається пр, що раніше вважалося несумісним; постмодерністському світогляді немає стійкого внутрішнього ядро» [3,360].
Жаль, існуюча система освіти вимагає реформы, оскільки не побудована как підвалинах. Вон виновным в забезпечити цілісний процесс інтеграції професіоналізму z розвитком особистості.
Опубликовано в рубрике